Достойні більшого

Звісно, людина створена для самореалізації, і хоча значення має тільки її духовна реалізація, але поки вона до неї добереться, їй необхідно потренуватися в досягненні матеріальних цілей. У ведах написано чітко: якщо до 50 років людина не досягла становища в соціумі, не реалізувалася, для неї духовна реалізація буде закрита. Нагадаю, що до 50 років людина має відійти від світу й максимум уваги перенести на свій духовний розвиток. А в нас виходить, що переважна більшість ходить на роботу тому, що потрібні гроші, а не тому що його там пре, він не буде їсти й спати, перебуваючи в творчому екстазі, кайфуючи від роботи. А потім злиденне, позбавлене сенсу життя на пенсії — закономірний підсумок, адже людина прожила, так нічого й не роблячи для себе на внутрішньому плані, не йдучи за своїм призначенням, не розвиваючи своїх талантів, отже не отримає жодної віддачі від життя.

Прагнення отримати більше — наша природна якість, особливість его. Але тут, як і в будь-якій справі, є свої закони.

1. Те, що у вас є на цей момент, і є цілком справедливим — чи то війна, чи мир і достаток. Тому що це становище повністю відповідає вашій кармі, вашим попереднім рішенням. Хочете жити інакше? Очищайте карму, змінюйте рішення, усувайте психотравми. Смішно жити як раніше й сподіватися на інший результат. Тому не кажіть, що життя несправедливе (ви ж бо й гадки не маєте, що справедливо і чому ваше життя саме таке). Порядки тут установив Бог, смішно думати, що ви краще за нього розбираєтеся у справедливості. Якщо щось здається вам недосконалим, несправедливим, це означає тільки одне — недосконалі ваші уявлення про світ і життя. І поки ви спираєтеся на свої хибні уявлення, ви нічого не зможете змінити. Щоб змінити своє життя, треба розуміти, як тут усе працює.

2. Якщо у вас хибні уявлення про життя, ви не знаєте законів, за якими відбувається та чи інша подія, ви неминуче будете бурчати на світ, життя, бога, справедливість, сім'ю, роботу, гроші тощо. Тобто у вас буде гнів, почуття несправедливості, зневіра та інше. А тепер уявіть: ви відпрацювали на найсправедливішого у світі роботодавця, він розплатився, а ви вважаєте, що мало, і починаєте канючити, а то й скандалити. Чи захоче він мати з вами справу? Ви б захотіли? Логічно, що він не додасть вам грошей, а запропонує звільнитися, і ваші доходи та життєві умови стануть гіршими. Якщо у вас претензії, ваше життя погіршиться, адже за ними стоїть інстинкт напасти й знищити. А світ у відповідь буде знищувати вас. Якщо ви хочете мати більше, вихід один — почуття вдячності за те, що маєте. Погодьтеся, і люди, і життя віддають перевагу справі з позитивною і вдячною людиною. Як говорили ісихасти — спасибі Господи! (Без гніву й без скорботи), що б не відбувалося.

3. Ви можете отримати рівно стільки, скільки віддаєте. Ні краплею більше! Хоча паразиту (а це ми всі) завжди здається, що він дає багато, а отримує мало, але нас же оцінює найсправедливіший і найбезсторонніший суддя — Бог! Вам мало? Вчіться віддавати більше! Робіть це з натхненням, радістю, вдячністю. Інакше це буде з-під палки, а цінність такої віддачі дуже невелика. Стільки ж і отримаєте! Вам теж будуть давати неохоче, з-під палки і за будь-якої можливості будуть саботувати. Хочете мати увагу — вчіться бачити людей та їхні потреби, радіти їхнім досягненням. Хочете мати гроші — працюйте тільки заради радості й творчої реалізації, і ніколи заради грошей.

© Андрій Індиченко